ГОЛОВНА Про музей Загальна характеристика музею

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МУЗЕЮ

  Боярський краєзнавчий музей створено на базі Літературно-меморіального музею М.Островського, який був відкритий 29 вересня 1974 року з нагоди 70-річчя від дня народження відомого письменника , автора всесвітньо відомого роману «Як гартувалася сталь» - Миколи Олексійовича Островського.  Біля витоків народження музею  стояли краєзнавці Іван Іванов, Василь Кубренков, Володимир Горинович,  Альбіна Януш.
   
Музей – це живий організм, який живе своїм власним життям, відповідаючи викликам часу, змінюючись та постійно оновлюючись. Усе те, що відбувається в країні, що переживає наш народ, знаходить своє відображення в музейній колекції і таким чином стає частинкою історії.
   Ось уже 36 років стоїть наш музей на сторожі пам’яті та історії.
   Життя держави, а відтак і музею, можна  умовно розділити на два періоди: до Незалежності та після її проголошення.
   Літературно-меморіальний музей письменника в Боярці став останнім з державних музеїв, відкритих на його честь у тодішньому Радянському Союзі.
   В ті далекі часи, в семи десяті роки минулого століття, на боярську землю, приїздили екскурсанти з усіх куточків світу. Адже роман Миколи Островського «Як гартувалася сталь» видавався 773 рази загальним тиражем 54 мільйони примірників у перекладі на 75 мов народів СРСР; у перекладі на 56 мов світу - тиражем 2,5 млн. примірників.
   Щороку музей письменника приймав до 35 тисяч відвідувачів. Така велика екскурсійна діяльність дала музею значний досвід у роботі.
   1991 рік для України став роком утвердження державності. Для музею – ледве не початком кінця. Майже рік на голому ентузіазмі працював самовідданий колектив музею, кістяк якого і досі займається збереженням історії рідного краю.
   1992 рік - відбулося перепрофілювання музею а у 2003 році підпорядкування його районному відділу культури.
   Першою ластівкою в новому амплуа стало відкриття краєзнавчої виставки «Боярка на шляху духовного відродження». Стартовими матеріалами для неї стали архіви боярських краєзнавців Василя Кубренкова, Івана Іванова. Саме тоді відвідувачі музею дізналися, що в історію міста крім імені Миколи Островського вписані імена й інших видатних осіб країни.
   На теренах району з’явилося культурно-мистецьке явище під назвою «Боярський краєзнавчий музей».
   Знаковою була виставка, присвячена 60-річчю голодомору в Україні у 1993 році. Ця робота стала першою у великій низці наступних виставок, які демонструють прагнення колективу тримати руку на пульсі часу: до Дня Незалежності, Дня міста,   Дня Перемоги, Дня Конституції.Із захопленням відвідували екскурсанти персональні виставки художників та народних майстрів району: Анатолія Білюка, Олександра Міщенка,   Юрія Горбачова, Олександра Малінченка, Ніни Знови, Володимира Цепляєва, Володимира Вишняка, Олексія Бойко, Діани Артюхової. А в минулому році за поданням музею нашому земляку, художнику Юрію Пацану було вручено Премію імені Миколи Островського у Москві.
   Такою ж знаковою стала перша презентація, яка відбулася в стінах музею. Поет - шістдесятник Іван Коваленко у 1995 році презентував боярчанам свою першу збірку «Недокошений луг». З того часу БКМ став місцем, де митці району дарують свою творчість землякам.
   Але все ж основним призначенням музею є пошуково - дослідницька робота та збереження предметів матеріальної культури. На сьогодні колекція, яка досить різнобічно відображає коло дослідницьких інтересів музею,   перевищує 12 тисяч предметів основного та науково-допоміжного фондів, це: письмодруковані матеріали, нумізматика, живопис, графіка, етнографія, філателія, археологія, меморії, фото, скульптурно – декоративний фонд та кіно-звуко-запису. Науково-пошукова робота знаходить своє відображення в численних науково-практичних конференціях, які відбуваються за ініціативою або за участю БКМ.
   Цікавим напрямком діяльності музею стали літературно-музичні композиції, які дали можливість наблизити до учнівської молоді творчість таких видатних людей як, Володимира Самійленка, Шолом-Алейхема, Семена Надсона, життя яких пов’язане з Бояркою, тематичні літературно-музичні вечори: «Біля роялю», романсів, пам’яті композитора О. Семенова, урок-етюд „Вінок поетам срібного століття ” та багато інших.
   За 36 років свого існування музей у Боярці відвідало близько 700 тис. екскурсантів, з них 80% молоді. Це гості з Росії, Німеччини Польщі, Канади, Болгарії, Сполучених Штатів та ін.
   Особливі стосунки музею склалися з КНР. У 1999 році китайські кінематографісти зняли в Україні 20-ти серійний художній фільм «Як гартувалася с таль» за романом М.Островського. Значна частина зйомок проходила в Боярці. Нині Павло Корчагін став ідеєю, яка об’єднала численний китайський народ і, можливо, цим пояснюються його великі економічні здобутки. Підтвердженням цьому можуть служити слова з книги відгуків музею: «В новий час з М. Островським ми впевнено йдемо вперед, щоб добре виконувати роботу для своєї Батьківщини». Тож наш український юнак є духовною опорою нового покоління китайської молоді. Напри великий жаль, молодь нашої країни сьогодні виховується на прикладах американських бойовиків та вітчизняних низькопробних телесеріалах. Сьогодні майже кожний китайський турист, що приїздить в Україну, вважає своїм обов’язком відвідати Боярку, щоб особисто пройтись місцями де, працював на легендарній боярській вузькоколійці їх улюблений герой.
   Але стіни не обмежують музей у культурно-просвітницькій діяльності. Саме наш заклад став ініціатором нанесення на карту міста імен видатних боярчан. За підтримки Боярської міської ради вже з’явилися меморіальні дошки на будинках, де мешкали поет-дисидент Іван Коваленко, класик єврейської літератури Шолом - Алейхем, письменник Іван Іванов, заслужені художники України Юрій Мохор та Олесь Ткаченко. Сподіваємося, що недалеко той час, коли вулиці з радянськими назвами носитимуть імена людей, якими пишається Боярка і києво-святошинці. Адже кожне місто, кожне село має власну неповторну історію і саме цим відрізняється від інших населених пунктів.
   Окремо хочеться відмітити діяльність музею у сфері створення нових осередків культури. Так у 1997 році в селі Малютянка відкрився відділя БКМ – музей Миколи Пимоненка. Є наміри відкрити меморіальну кімнату у будинку де проживав гончар Яків Падалка в селі Віта Поштова та виставкову залу імені Юрія Мохора в Боярці. За підтримки районної державної адміністрації розпочато роботу по добудові музею. Уже на стадії завершення виготовлення проектної документації.
   І на завершення: в минулому році за культурно - просвітницьку роботу музей удостоєний звання Лауреата премії імені В.Самійленка Боярської міської ради. І це дуже символічно. Заклад, який 36 років тому з’явився в культурному просторі міста, розвивається, росте, розширює свої культурно-мистецькі уподобання, формує духовний світ нових поколінь, допомагає своїм відвідувачам усвідомлювати себе українцями, котрі мають власну національну історію і можуть вписати у неї власний рядок.

 

Директор Боярського краєзнавчого музею

Л.Ф.Кравченко