Україна почала новий відлік часу  16 липня 1990 р. з прийняттям Декларації про державний суверенітет.

   В Боярці морозного дня 3 лютого 1991 року на могилі Володимира Cамійленка, біля Михайлівської церкви, вперше було піднято національний прапор України.

    Боярка – місто Києво-Святошинського району Київської області. Знаходиться за 22 км від обласного центру, з яким має автобусне сполучення. Залізнична станція площею 11,2 кв. км. Населення 35 968 осіб ...

   Місто Боярка має давню і самобутню історію. Тут протікала широка і глибока річка Притварка (зараз – це невеличкий струмок, а по руслу річки – каскад озер).   Люди жили у долині цієї річки   упродовж тисячоліть.
   Археологічні знахідки, залізні вироби скіфської доби, свідчать про те, що у VІІІ – VІІ ст. до н. е. на зелених берегах річки Притварки жили скіфи-хлібороби. Збереглися рештки слов’янського городища часів Київської Русі – це невелика фортифікаційна споруда (65х70 м.), що входила до потужної оборонної системи Змійових валів( що нині проглядаються біля Малютянської дороги, поблизу школи №2 і біля села Забір’я -   Отаманова круча) ...

Микола Кучеренко

Відгомін минулого-дерев'яне різьблення старого Боярського Хрещатика

Ми не звикли бачити минуле навколо себе. А тим більше – берегти його. Упродовж кількох поколінь у пошані головно були пам'ятники, пов'язані з подіями ХХ століття, та й там не завжди можна було зрозуміти їхню справжню історію за пізнішими кон'юнктурно-ідеологічними нашаруваннями. Це особливо стосується Боярки – невеликого міста-супутника на південно-західних околицях Києва. До недавнього часу її офіційна історична пам'ять чомусь не йшла далі Павки Корчагіна – ідеологізованого літературного героя радянського письменника Миколи Островського[1]. Справжня ж історія була нікому не потрібна і, м'яко кажучи, не заохочувалась. Логічний наслідок – історичне безпам'ятство, яке породжує відчуження від минулих поколінь співвітчизників, байдужість, невігластво і цинічно-споживацьке ставлення до їхньої самобутньої культурної спадщини, до малої (а заодно й до великої) Батьківщини.