Приліпка Олексій Васильович

Народився 9 березня 1944 року в селі Богодухівка Чорнобаївського району Черкаської області. У 1966-1971 рр. навчався в Українській сільськогосподарській академії за фахом вчений агроном; докторська дисертація "Інноваційний розвиток ефективного функціонування підприємств закритого грунту: теорія. методологія, практика" (Національний аграрний університет, 2008). З 1961 року - токар колгоспу імені Петровського Чорнобаївського району на заводі "Важмаш" (місто Маріуполь). У 1963-1966 рр. проходив службу у лавах Радянської Армії. З 1971 року - головний агроном управління сільського господарства Переяслав-Хмельницького райвиконкому, начальник Переяслав-Хмельницької районної станції захисту рослин. У 1974-1990 рр. - в Переяслав-Хмельницькому міськкомі КПУ, Київському обкомі КПУ, Києво-Святошинському райкомі КПУ. З 1990 року - голова Києво-Святошинського райвиконкому.

  З серпня 1991 року – заступник Голови Державного комітету України з соціального розвитку села. З квітня 1992 року - Представник Президента України в Києво-Святошинському районі. З 1994 року - генеральний директор Агрокомбінату "Пуща-Водиця" (з квітня 2002 року – Державне підприємство "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця") Київської області.

  Це підприємство є високоінтенсивним приміським підприємством аграрного спрямування. Виробнича спеціалізація (цілорічна): овочівництво, закритого і відкритого грунтів, грибівництво, переробка овочів, фруктів, м'ясопереробка. На ринки столиці та інших міст і сіл України агрокомбінат постачає свіжу овочеву продукцію, гриби, ягоди та фрукти, плодоовочеві та м'ясні консерви, вітамінізовані соки та напої, м'ясопродукти. Підприємство має власну розгалужену торговельну мережу, утримує на своєму балансі розвинуту соціальну сферу. Сьогодні площа земельних угідь агрокомбінату становить 4632 га, у тому числі сільськогосподарського призначення – 3562 га, з них ріллі – 3132 га, багаторічних насаджень – 309 га. Площа закритого грунту – 37 га. Поголів'я великої рогатої худоби – 3024 голів, свиней – 150 голів. Транспортний парк налічує 170 автомобілів і 118 тракторів.

  У другій половині 1994 року, з приходом до керівництва О.В. Приліпки, було взято курс на розробку нових підходів до виробництва, постачання і реалізації продукції в умовах нових ринкових відносин. За чотири роки обсяг валової сільськогосподарської продукції зріс на 68%. У 1997 році після закінчення будівельних робіт введено в дію першу, а у 2001 році – другу черги шампіньйонного комплексу, який розташований на площі 1 га, і вже у 2002 році він досяг проектної потужності виробництва грибів. Промислове вирощування екологічно чистих грибів – нині один з провідних напрямів діяльності "Пуща-Водиці". Виробництво грибів у агрокомбінаті має закінчений цикл. Технологія вирощування грибів надзвичайно складна і вимагає тонкощів. А тому перш ніж запустити власне виробництво, фахівці агрокомбінату ретельно вивчали досвід країн, які досягли в цій справі значного прогресу – Нідерландів, Італії, Росії. З часом прийшли і уміння, і досвід, і міжнародне визнання. Нині "Пуща-Водиця" є членом Міжрегіональної асоціації грибівництва (Москва).

  Основою прибуткової діяльності агрокомбінату, як і раніше, є тепличне господарство. Нині тут вирощують огірки, помідори, перець, баклажани, цибулю, часник, петрушку, кріп, капусту, кавуни, дині – усього 17 видів овочів; баштани, виноград, лимони, квіти. Важлива роль покладається на переробний завод агрокомбінату, а саме: переробити всю продукцію, яка не була реалізована у свіжому вигляді. Після проведення реконструкції завод має необхідне обладнання для прийому, первинної переробки та фасування готової продукції. Вся продукція екологічно чиста. Не на останньому місці – питання освоєння сучасної, під європейський стандарт, упаковки. Підприємство придбало новітнє італійське обладнання, яке дозволяє фасувати продукцію в євробанки. Зміцненню фінансово-економічного становища підприємства, поповненню оборотних коштів сприяла реорганізація системи торгівлі. Левова частка вирощеного врожаю реалізується через мережу власних торгових точок, кіосків (кількість яких за останні роки збільшилася вдвічі), поточну торгівлю. На європейському рівні обладнано 2 власні гастрономи.

  Але якими б високими не були досягнення агрокомбінату з їх економічними показниками, в центрі діяльності керівництва господарства завжди була людина праці з усіма її проблемами і турботами. В основному за рахунок коштів "Пущі-Водиці" утримуються житлові будинки (62000 квадратних метрів), 4 гуртожитки, 2 дитячі садки, 3 їдальні, медична амбулаторія, оздоровчий комплекс, база відпочинку на березі Чорного моря. Для молоді збудовано спортивний комплекс, для спеціалістів – житловий будинок.

  Указом Президента України Леоніда Кучми № 1018/2002 від 13 листопада 2002 року за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку сільського господарства, впровадження сучасних форм господарювання генеральному директору агрокомбінату "Пуща-Водиця" Київської області Олексію Васильовичу Приліпці присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.

  У 2006 році балотувався до Верховної Ради України від Народного блоку Литвина (№ 126 у виборчому списку), але до парламенту не пройшов. Депутат Київської обласної ради (з 04.2006).Член Народної партії. член Політради Народної партії.

  Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2005). Заслужений працівник сільського господарства України (1997). Почесна грамота Кабінету міністрів України (06.1999, 10.2004). Орден "За заслуги" III ступеня (02.2001). Медаль "За трудову доблесть" (1976), медаль "В ознаменування 1500-річчя м. Києва" (1983), медаль "Ветеран праці" (1987). Орден "Різдво Христове — 2000 року" (2000), орден Святого Миколи Чудотворця ІІІ ступеня (2005), орден "Нестора Літописця" за церковні заслуги (2006). Диплом та пам’ятна медаль за заслуги в розбудові економіки та вагомий внесок у створення гідного міжнародного іміджу України — Золота Книга Української еліти (2001). Подяка "Золотої книги української еліти" (2001). Звання "Кращий роботодавець року" у Київській області за І півріччя та 2001 рік — І місце, (2002, 2003). Орденська відзнака "За трудові досягнення ІV ступеня Міжнародного Академічного Рейтингу (2002). Почесна орденська відзнака "Суспільне визнання" Міжнародної організації "Фонд суспільного визнання" (2003). Почесна орденська відзнака "Топ-менеджер України" за розробку якісно нових підходів до формування економічної моделі підприємства рішенням Науково-експертної ради національної іміджевої програми "Лідери ХХІ століття" (2003). Міжнародна нагорода "Золотий Меркурій" (Оксфорд, Англія): диплом лауреата, бронзова статуетка, нагрудний знак за особистий внесок в оздоровлення економіки та розвиток інтеграційних процесів (2003). Нагрудний знак та сертифікат міжнародного конкурсу "Золота медаль Асоціації сприяння промисловості" за вклад в область стратегічного менеджменту (Франція) (2004). Диплом та пам’ятна медаль всеукраїнського конкурсу "Успішний керівник" за особистий внесок у розвиток підприємства і галузі (2004). Нагрудний знак та диплом "Лідер України" (2005). Почесний нагрудний знак "Бізнес-потенціал" (2006). Почесна відзнака Української Православної Церкви (2006). Золота медаль "Незалежність України" І ступеня в номінації: "За вагомий внесок у розвиток економіки України та заслуги перед Українським народом" Міжнародного Академічного Рейтингу "Золота фортуна" (2006). Золота медаль "Європейська якість" — за випуск конкурентноздатної продукції високої якості (м. Оксфорд, Європейська Бізнес Асамблея) (2006). Диплом і почесна нагорода "Лицар Вітчизни" з врученням золотого хреста честі і звитяги — за високу національну гідність, патріотизм та активну участь у розбудові Української держави (2006).

За матеріалами Інформаційно-видавничого центру «Діловий партнер».