Земляки - ГЕРОЇ

Іди і дивись! Пам’ятай і шануй, наслідуй

“Іди і дивись!” — під такою назвою вийшов колись шокуюче-вражаючий художній фільм Елена  Клімова  про  події  Другої Світової війни, який потряс глядачів 80-х. Автор фільму “Йди і дивись” закликав нас пам’ятати трагедію заради миру. Не агресія, не озлобленість, а важка робота  бійців і волонтерів, втома українців від нав’язаної їм війни, вимушеність оборонятися  — все це  проступало незаперечною істиною нової експозиції, яку ініціював, створив і оприлюднив у цей день Боярський краєзнавчий музей. Назва експозиції — “Вони — творці нової історії”

Тут відбулася унікальна експозиція, присвячена подіям Майдану під час Революції Гідності  та  подвигу наших воїнів і волонтерів під час АТО. Експозиція готувалася не один місяць. Титанічна і копітка робота пошуковців та науковців, працівників Боярського краєзнавчого музею активна участь і допомога з експонатами, спогадами реальних подій — дала свої результати. На стендах  тематично і упорядковано розміщені фото, речі — живі свідки подій. Сотні експонатів  красномовно свідчили самі за себе. Адже всі ці речі бачили смерть, бо ж були привезені з гарячих точок. А коментували їх скромні небагатослівні люди в камуфляжі — наші герої, фронтовики, волонтери — гордість і цвіт нації, які створюють нову історію нашої величної і незалежної України. Бо саме вони відстоюють її незалежність, ризикуючи своїм життям в ім’я майбутніх поколінь.

Детальніше...

 

Тарасівський “Малюк” ГАЗУє на передову

 

Він,  у своєму броньованому камуфляжі, не маленький, але зручний і компактний — з’явився на світ  завдяки інженерній кмітливості,  дизайнерській автовинахідливості та вмілим  золотим рукам п’ятьох тарасівських  вправних майстрів. Як кажуть, марка “пан сам склепав” творилася з нуля, з різних запчастин, стали у пригоді  матеріали з металобрухту, люди приносили колеса, об’ємні  залізяччя від авто, а сама конструкція вибудовувалася на базі легендарного двотонника 60-90х років трудяжки “ГАЗ-66, який призначений для руху в складних дорожніх умовах і по бездоріжжю. Важлива особливість цього автомобіля — збалансоване розташування центру ваги і компактність за рахунок кабіни над двигуном, завдяки чому автомобіль широко використовувався у воєнних діях в Афганістані, так як приземляється відразу на всі колеса і спускається без завалу кабіни. Це врахували тарасівські автомайстри.  А вже решта  нюансів — вдосконалювалася, поліпшувалася з  врахуванням   прохідності, мобільності, зручності у складних фронтових умовах секретами умільців. Усім миром, себто усім селом, фінансували цю благородну і благодійну справу. І як завжди — допомагали  сільська рада, підприємці, селяни. Два місяці трудилися над самою машиною, а з подарованого кузова — зробили польову пересувну лазню — над нею трудилися місяць. Роботою над цієї машиною керував вояк 25-го МТП батальйону “Київська Русь”. Боєць загинув місяць тому. На його честь  у броньовика “Малюк”  з’явилося ще одне ім’я  —“Сабадаш”, яке вивели на кабіні.

Детальніше...

 

Вибір Любові

Учасниця двох революцій

Вона прийшла  на запрошення в Боярський краєзнавчий музей, який давно став відомим  надзвичайними зустрічами з цікавими людьми.  Готової доповіді не мала, відповідала на запитання   без листочків з нотатками, бо свою роботу, цифри, якими живе — знає напам’ять. Відбулася щира і задушевна розмова, хотілося цю жінку слухати і слухати.  Як розповіла сама Любов Лавриненко, її волонтерська і подвижницька діяльність розпочалася ще  з Помаранчевого Майдану. Свого часу організувала там групу спостерігачів 6 автобусів по 40 людей, їх  відправили в Шостку —працювати і відстоювати народний вибір. Їм  погрожували, побили вікна у тій Шостці, та вони вистояли, а у  3 ранку тоді привезли перемогу за Віктора Ющенка. Потім були розчарування і Люба затялася, що більш ніколи не вийде на Майдан. Але…коли побили  молодь на Євромайдані — Любов Лавриненко зробила свій вибір!  Залишалося вирішити, де саме вона буде найпотрібнішою. Сама вона спеціаліст по гігієні харчування, 25 років пропрацювала  саме в цій галузі.

Детальніше...

 

Волонтерська гостина на Луганщині

Пасочки, крашанки, печиво, цукерки,картопля,вермішель швидкого приготування, та інші продукти, сало мед, нижня білизна для бійців, необхідні ліки та предмети особистої гігієни, іграшки та солодкі гостинці для діток — всім цим був завантажений мікроавтобус мешканця Софіївської Борщагівки Валерія Шупика, який знову відправився прифронтовими дорогами. Командир цього “волонтерського корабля” у польовій військовій формі помічник народного депутата, волонтер Любов Лавриненко підготувала новий рейс допомоги  зі своїми яготинськими колегами-волонтерами, яких представляла соратник Ольга Заморська. У поїздку вирушила заступник голови громадської організації “Боярська самооборона” Наталя Долгова. Боярські невтомні ентузіасти  Каріна Забара та Тетяна Головкова поповнили запас подарунків салом з часником, українською вітамінною “нутеллою” — горіхами з медом та сушеними овочами, таким своєрідним винаходом екстремальної воєнної кухні “сухим борщем”. Скільки ж їх переробили працьовиті руки цих дівчат! А літні жінки, яким по 83(!) роки нашили бійцям нижньої білизни. Це — боярчанки Таїсія Григорівна Бондар та Ольга Остапівна Інгляторська. Їхні теплі  і турботливі материнські руки будуть відчувати наші захисники, як кажуть, шкірою. І серцем. А які ж домашні духмяні паски передала комерційна організація “Західна промислова група” м. Новоград Волинський!  Суттєву допомогу надали Міжнародна благодійна організація “Захист дітей Чорнобиля”, депутати Боярської міської ради Анатолій Матейко та Ярослав Янек, незмінний благодійник, який часто буває в зоні АТО  — настоятель Свято-Покровської парафії УАПЦ м. Боярка протоієрей  Димитрій Присяжний, пастор Церкви “Спасіння” о. Сергій, відома благодійна організація “Конвіктус –Україна”.  Забезпечив пальним у далеку дорогу вже вчетверте — мер міста Боярка Тарас Добрівський.

Детальніше...