Районний краєзнавчий музей міста Боярки

Фото 50-х рр. ХХст. Стоїть ліворуч Шпак Г.Ф.

Шпак Георгій Федорович народився 5 травня 1925 року в с. Григорівка  Обухівського району Київської області. У 1941 році закінчив Київську  республіканську художню  школу. Йому поталанило навчатися у таких майстрів як  Макушенко, Носко, Штенберг, Хворостецький.       З початку війни, допомагаючи своєму  вчителю  Федору Нечаю, що був пов'язаний з партизанським загоном,  розповсюджував антифашистські листівки, за що його заарештували та відправили до Німеччини. Дорогою Георгію вдалося втекти.  В Польщі,  переховуючись в лісі, він натрапив на загін військовополонених,   який згодом приєднався до лав  Радянської Армії, що визволяла країни Європи. Починаючи з 1943 року воював на фронтах Великої Вітчизняної війни.  Звістку про кінець війни зустрів в Німеччині ( Дрезден, район Мейсен в помісті Шварцдорфів).

      Георгій Федорович з 1946 року розпочинає свою трудову діяльність на  “56-му будівництві Львівської залізниці”. Перебуваючи у Рівно, плідно працює у майстерні скульптора Хількевича , а згодом на Закарпатті, в Чопі у скульптора Орбана.

     З 1952р. разом з сім’єю переїжджає  до   Боярки (вул.Бульварна , 55), де збудував собі дім та майстерню на другому поверсі, в якій народжувалися неповторні скульптури майстра. З 1952 року і  до виходу на пенсію працював в художньому фонді України.

      У 1954р. брав участь у  конкурсі на проект монументу в м. Переяслав-Хмельницькому в ознаменування  300-річчя возз’єднання  України з  Росією (1654-1954рр.), за що отримав диплом за підписом голови правління Спілки радянських архітекторів України.

       За період своєї трудової діяльності Георгій Федорович залишив велику кількість майстерно виконаних скульптур , що є окрасою багатьох приміщень та споруд в Україні.

        І до сьогодні всіх мешканців Тернопіля та їх гостей  захоплює професійне оформлення фронтону Тернопільського  державного драматичного театру ім. Т.Г Шевченка :   величезний барельєф на тему “Вільна праця і радісний відпочинок ” – скульптурне зображення колгоспниці з золотистим снопом у високо піднятій руці, фігури будівельника, юнака з розкритим “Кобзарем”та  дівчини-скрипачки.

     Не лишають байдужими і неперевершені барельєфи, виконані майстром на  вокзалах  Рівно, Тернополю, Стрию,  Мукачева, Чопу, Перечина,  Подволочиська, Красне, Здолбунова, Львова та інших.

      Георгій Федорович є автором багатьох бюстів, серед яких :  видатному радянському режисерові і актору К.С. Станіславському (установлений в Тернопільському державному драматичному театрі  ім. Т.Г Шевченка),  українському кобзареві - Т.Г. Шевченку, українському гетьману Богдану Хмельницькому, письменнику Миколі Островському , поету Володимиру Маяковському, першому космонавту Юрію Гагаріну та ін.    

     Однією з останніх робіт скульптора був бюст Т.Г.Шевченку, який урочисто відкрили у 1996 році у с. Білогородка Київської області      з нагоди  135-річниці з дня смерті письменника. 

     На пенсію вийшов у 1985 році. Має сина та онука. Працював з такими відомими скульпторами як В. Кунцевич ,В. Вінайкін, М.Красотін, Б. Клімушко,  Є.Горбань, Б. Карловський. Найвдалішими своїми роботами вважає скульптури: О.Суворова, В.Маяковського, М. Кузнецова – розвідника.